Опис
- Показання до застосування:
- діарея, дизентерія;
- епілепсія;
- нирковокам’яна та жовчевокам’яна хвороби;
- кольпіт, вагініт, маточні кровотечі;
- виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки;
- ларингіт, фарингіт;
- стоматит, гінгівіт;
- рани, опіки, фурункули.
В лікарських цілях використовують кореневище гірчака зміїного, яке заготовляють у вересні-жовтні, або ранньою весною (до відростання листя).
Використовують як сильний в’яжучий, заспокійливий, кровоспинний та сечогінний засіб; має протизапальну дію.
Гірчак зміїний застосовують як в’яжучий засіб при кишково-шлункових розладах (пронос, діарея), дизентерії, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, при маткових кровотечах, сильних менструаціях, як протизапальне, при білях, опіках, стоматиті, гінгівіті.
В народній медицині корінь гірчака вживали при діареї, епілепсії, кольпіті, вагініті, тахікардії, як ранозагоююче, від укусів ядовитих змій, при ларингіті, фарингіті.
Відвар з кореневищ використовують для полоскань при запальних процесах у ротовій порожнині.
При гострих і хронічних проносах недизентерійного походження відвар кореневищ використовують внутрішньо як в’яжучий засіб.
Тривале використання препаратів гірчака можуть спричинити запори.
Способи приготування та рецепти при лікуванні певних хвороб:
Відвар кореневищ:
1 ст. ложку подрібненого кореневища залити склянкою води, кип’ятити 30 хвилин, процідити. Пити по 1/3 склянки тричі на день за 20 хвилин до їжі при колітах.
Відвар (для зовнішнього застосування):
1 ст. ложку подрібненого кореневища залити склянкою води, кип’ятити 30 хвилин, процідити, розвести в пропорції 1:3 або 1:4 кип’яченою водою (для полоскань при стоматитах, гінгівітах; можна також використовувати у вигляді примочок для загоєння ран, опіків, при фурункулах).
Відвар (для спринцювань):
20 г подрібненого кореневища залити 1 л кип’ятку, кип’ятити 20 хвилин, охолодити, процідити (при кольпіті, вагініті).
Відгуки
Відгуків немає, поки що.